Пропонуємо до вашої уваги посилання на Google – платформу по харчуванню для ознайомлення з щоденним меню та фото страв вихованців дошкільної групи та учнів 1-4 класів:
ТЕРМІНИ КАНІКУЛ 2021 – 2022 н.р.
осінні з 18 жовтня по 24 жовтня 2021 року
зимові з 25 грудня 2021 року по 09 січня 2022 року
весняні з 28 березня по 03 квітня 2022 року
РЕЖИМ РОБОТИ
Жовтневської школи-саду № 86
на 2021-2022 н.р.
Початок роботи 8.00 – 8.15
Ранкова гімнастика 8.15 – 8.25
1 УРОК 8.30 – 9.10
2 УРОК 9.20 – 10.00
3 УРОК 10.10 – 10.50
4 УРОК 11.20 – 12.00
5 УРОК 12.10-12.50
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Жовтневської школи-саду № 86
Херсонської міської ради
(початкова школа)
на 2021/2022 навчальний рік
м. Херсон
Загальні положення
Жовтневська школа-сад № 86 Херсонської міської ради (далі – школа-сад), є навчальним закладом комунальної форми власності, класів – 3, орієнтована кількість учнів – 39.
Методологічною основою базової загальної середньої освіти в школі-саду є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація освітнього процесу на особистість дитини. Особлива увага приділяється вивченню української мови як державної, вітчизняної історії та культури, опануванню іноземної мови, оволодінню інформаційно-комп’ютерними технологіями.
Програма розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462, та на підставі типових освітніх програм затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».
Метою освітньої програми є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Освітня програма школи-саду окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами.
Освітня програма визначає:
– загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, який подано в рамках навчальних планів;
– очікувані результати навчання учнів подані в рамках кожної освітньої галузі згідно навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
– форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Структура навчального року
Відповідно до статті 3 Розділу ІІІ Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у школі-саду організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. 2021/2022 навчальний рік розпочинається 01 вересня святом – Днем знань – і закінчується святом Останнього дзвоника.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – з 01 вересня по 24 грудня,
ІІ семестр – з 10 січня по 07 червня.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
осінні з 25 жовтня по 31 жовтня,
зимові – з 25 грудня по 9 січня,
весняні – з 28 березня по 03 квітня.
Якщо кількість фактично проведених учителями уроків буде меншою від попередньої запланованої, вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.
У зв’язку з епідеміологічною ситуацією, що склалася в Україні, з метою запобіганя поширенню корона вірусної хвороби (COVID – 19) чи інших інфекційних захворювань, освітній процес може здійснюватися шляхом використання технологій дистанційного навчання з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти.
Менша кількість проведених учителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, оскільки Інструкцією про про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (пункт 77), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04. 1993 № 102, передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує індивідуальну організаційно-педагогічну роботу.
З метою виконання ст. 10 Розділу ІІІ Закону України «Про повну загальну освіту», зі змінами внесеними згідно із Законом № 764-ІХ від 13.07.2020, у період з 01.06. по 07.06.2022 проводитимуться навчальні екскурсії.
Тривалість уроків в 1 класі – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.
Школа-сад працює за п’ятиденним навчальним тижнем, з українською мовою навчання.
Освітня програма загальної середньої освіти І ступеня
(початкова освіта)
Жовтневської школи-саду № 86
Херсонської міської ради
Освітня програма загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) Молодіжної загальноосвітньої школи-саду І-ІІ ступенів № 40 Херсонської міської ради розроблена на основі Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-му класі), Типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко, Типової освітньої програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Перший цикл початкової освіти допоможе учню звикнути до шкільного життя:
– навчальні заняття і час на їхнє виконання будуть враховувати індивідуальні особливості;
– навчальний матеріал учителям можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;
– обсяг домашніх завдань буде обмежено;
– навчання буде організовано через діяльність ігровими методами як у класі, так і поза його межами;
– оцінки не будуть виставлятися, найважливішим завданням учителя буде підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.
У першому класі створені вісім навчальних осередків:
– навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами);
– змінні тематичні осередки (дошки/фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);
– гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);
– художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);
– куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);
– відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям);
– дитяча класна бібліотечка;
– осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).
Оцінювання учнів 1-3 класів буде здійснюватися на підставі наказу МОН України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»
Вимоги до обов’язкових результатів навчання
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість
і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу школи-саду складає 805 годин/навчальний рік, 2 класу – 875 годин/навчальний рік, 3-го класу – 910 годин/навчальний рік
Навчальний план відображає зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів; передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети; охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації, враховує особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.
У 2 класі мовно-літературна освітня галузь реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Читання», «Іноземна мова» (англійська). «Українська мова та література» реалізується через предмети «Українська мова» – 3,5 години, «Читання» – 3,5 години. Сьомий урок на одному тижні присвячується розвитку мовлення, а на іншому – позакласному читанню.
У 3 класі мовно-літературна освітня галузь реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова» (англійська). «Українська мова та література» реалізується через предмети «Українська мова» – 3,5 години, «Літературне читання» – 3,5 години. Сьомий урок на одному тижні присвячується розвитку мовлення, а на іншому – позакласному читанню.
Освітня галузь «Математична» у 1-3 класах та «Математика».
Освітня галузь «Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров`язбережувальна» у 1-3 класах реалізується через інтегрований курс «Я досліджую світ».
Освітня галузь “Технологічна” реалізується через окремі предмети «Технології і дизайн» та «Інформатика» (1-3 класи).
Освітня галузь “Мистецька” реалізується в 1-3 класах інтегрованим курсом “Мистецтво”.
Освітня галузь «Фізкультурна» у 1-3 класах реалізується через предмет «Фізична культура».
Поділ класів початкової школи на групи при вивченні окремих предметів не здійснюється у зв’язку з низькою наповнюваністю. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків.
Розподіл годин варіативної складової у 1-3 класах:
– підсилено викладання української мови у 1-2 класах (1 година) за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;
– підсилено викладання української мови у 3 класі (1 година) за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Форми організації освітнього процесу.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
– кадрове забезпечення освітньої діяльності;
– навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
– матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
– якість проведення навчальних занять;
– моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
– оновлення методичної бази освітньої діяльності;
– контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня програмапередбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1 | Спілкування державною мовою | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
– організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
– окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
– предмети за вибором;
– роботу в проектах;
– позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. |
| Громадянська відповідальність | Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров’я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Таблиця розподілу навчального часу учнів між навчальними предметами
на 2021-2022 навчальний рік
Освітня програма розроблена під керівництвом
Савченко О.Я.
Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268
| Назва освітньої галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | ||
| 1 клас | 2 клас | 3 клас | ||
| Інваріативний складник | ||||
| Мовно-літературна | Навчання грамоти | 7+1 | 7+1 | 7+1 |
| Іншомовна | Англійська мова | 2 | 2 | 3 |
| Математична | Математика | 4 | 4 | 4 |
| Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича галузі) | Я досліджую світ | 3 | 3 | 4 |
| Технологічна | Дизайн і технології | 1 | 1 | 1 |
| Інформатична | – | 1 | 1 | |
| Мистецька | Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 |
| Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | |
| Фізкультурна | Фізична культура | 3 | 3 | 3 |
| Усього | 19+3 | 20+3 | 22+3 | |
| Варіативний складник | ||||
| Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять(навчання грамоти) | 1 | 1 | 1 | |
| Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня | 20 | 22 | 23 | |
| Сумарна кількість навчальних годин інваріативної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету(без урахування поділу класів на групи) | 23 | 24 | 26 |
