«Профілактика булінгу як соціального явища у шкільному середовіщі»
Проблема жорстокості та насильницької поведінки дітей привертає увагу суспільства і знаходить своє відображення в зарубіжних та вітчизняних дослідженнях. Реальністю стало пропагування в ЗМІ культу сили та жорстокості, створення інформаційного фону, на якому неповнолітній формує хибний світогляд щодо способу і стилю життя, моделей поведінки, шляхів досягнення своїх цілей, зниження виховання потенціалу сім’ї, поширення зразків асоціальної поведінки.
Значного поширення набуло це явище у загальноосвітніх навчальних закладах. Ситуація булінгу призводить до низки педагогічних (шкільна дезадаптація, академічна неуспішність), психологічних (психологічні розлади, закріплення в свідомості негативних уявлень про себе, зниження самооцінки, порушення соціалізації, соціальна дезадаптація), медичних (травматизація) наслідків. Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.
Булінг (від англ. bully— хуліган, залякувати) – форма психічного насильства у вигляді травлі, бойкоту, насмішок, дезінформації, псуванню особистих речей, фізичній розправі тощо.
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.
Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо, аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.
Підлітковий булінг. Форми:
1. Фізичний булінг – навмисні стусани, штовхання, удари, побої, нанесення інших тілесних травм.
2. Сексуальний булінг – це підвид фізичного булінгу (дії сексуального характеру).
3. Психологічний булінг – насилля яке пов`язане з діями на психіку, наносяться психологічні травми шляхом словесних образ чи погроз, переслідуванням, залякуванням.
ПАМ’ЯТКА ШКОЛЯРУ
«Пам’ятай про свою відповідальність перед законом!» До 14 років ти не несеш відповідальності за вчинену матеріальну або фізичну шкоду – її несуть твої батьки або інші особи, під наглядом яких ти перебуваєш. Саме вони мають відшкодувати шкоду, яку ти завдав іншій людині. Якщо ти завдав шкоди спільно з однолітком, її відшкодування покладається на ваших батьків у відповідних частках. З 14 років ти відповідаєш за завдану шкоду самостійно в повному обсязі! Також після досягнення 14-ти років ти несеш кримінальну відповідальність за тяжкі злочини. Якщо тобі 16 років, тебе можуть притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Анкета для учнів
(для виявлення проявів насильства)
Дай, будь ласка, вдповіді «так», «ні», «не знаю» на запитання, по змозі чесно та відверто.
1. Як ти вважаєш, чи потрібно реагувати на насильство (якщо воно скоєно на твою адресу)?
2. Чи є насилля з боку школярів у твоєму класі?
3. Учні, які схильні до різноманітних проявів агресивної поведінки та булінгу, є у твоєму класі?
4. На твою думку, психологічне насильство під час третирування переважає над фізичним?
5. Чи важди суб’єкти, які скоюють насильство є покареними?
6. Особисто ти ставишся до проявів агресії негативно?
7. Таке негативне явище, як булінг, можна проігнорувати?
8. Булінг, на твою думку, – це один із найбільш негативних проявів несхвалюваної з боку суспільства поведінки?
9. Негативні звички (куріння, алкоголь, наркотики) є основним джерелом виникнення булінгу?
10. Як ти думаєш, чи можна унинути насильства в школі?
11. Ти можеш протистояти тиску з боку булерів?
12. Ти знаєш до кого звернутися по допомогу у випадку булінгу?
13. Ти зможеш підтримати жертву третирувань та цькувань?
Пам’ятка
Виховання здорових стосунків може допомогти зупинити булінг.
Попередження булінгу та втручання у разі такого інциденту – це більше, ніж просто його припинення. Це сприяє також розвитку здорових стосунків.
Здорові стосунки передбачають взаємодію між людьми на основі взаємної поваги, чи то особисто, чи через Інтернет.
Метою є надання допомоги у забезпеченні того, щоб усі учні мали здорові, безпечні, засновані на взаємній повазі і доброзичливі стосунки з усіма людьми в їх житті.
Вчителі, батьки та інші дорослі надають підтримку і дають особистий приклад дітям, показуючи їм, якими мають бути здоровіь стосунки.
Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать від позитивних стосунків із дорослими.
Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті.
Притча про жорстокість
В одному з монастирів Шаоліню майстер навчав учня. І якось учень поставив майстру запитання:
Учителю, а як довідатися, наскільки я жорстокий?
Щоразу, коли ти завдаватимеш удару своєму ворогу, уяви себе на його місці і відчуй його біль. І якщо один раз ти не відчуєш болю – знай, жорстокість поглинула тебе.
Будьмо толерантними один до одного, до самих себе.
Цитати відомих людей
Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш називатися людиною. (Сааді)
Байдужість – це найвища жорстокість. (М. Уілсон)
Жорсткість і боязкість – одного поля ягоди. (І. Шевелев)
Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом. (Л. Костенко)
Немає величі там, де нема простоти, добра і правди. (Л. Толстой)
Кожного разу, коли тобі чого-небудь дуже хочеться, спинись і поміркуй: чи добре те, чого тобі так хочеться. ( Л. Толстой)
Пам’ятка для жертв булінгу
Не протиставляй собі колективу. Намагайся бути доброзичливою людиною, навіть з агресивно налаштованими до тебе членами колективу.
Не принижуй інших: не обзивайся, не бийся, не погрожуй.
Захищайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, що можеш постояти за себе.
Наберися терпіння: те, що відбулося, не триватиме довго.
Розбирайся в причинах, але не займайся самознищенням, не звинувачуй себе ні в чому.
Говори впевнено, але тактовно, коли розмовляєш із булером, стій прямо, поводься спокійнл, не бійся, не кричи й тим більше не провокуй бійку.
Кажи «НІ» й не почувайся винним.
Шукай підтримки в працівників школи, дузів, батьків. Вони допоможуть тобі вистояти.
Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Це допоможе швидше припинити протиправні дії.
Звертайся до компетентних органів, що мають захищати твої права, отримуй інформацію щодо власного захисту.
Рекомендації учням щодо уникнення булінгу
Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо булер знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатися наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у коридорах або перерві – скрізь, де можна зустріти булера, по дорозі додому, у транспорті. Запропонуй теж саме своєму другу.
Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв’язку зі знущанням природно, але саме цього й домагається булер. Це дає йому змогу відчувати себе сильнішим. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає значної кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприкла, рахувати до десяти, записувати свій гнів на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. іноді треба навчити незмінний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки.
Дій хоробро, іди та ігноруй агресора. Твердо і чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернутися і піти. намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи булера, ти показуєш, що він тобі байдужий.
Зрештою він, мабуть, стомиться діставати тебе. Усунь правокаційні чинники. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет – не бере його в школу.
Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру – звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.
Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або другом.вони можуть запропонуватидеякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.
